Метадон белоснежный наркотики Щёлкино

Че, народ? Кто хочет послушать историю наркомана комика? Знаете, такое состояние, когда даже патлатые хиппи понимают, что ты на дне. Ничего не оставалось, как отправиться на поиски светлого в моей жизни - метадона.

Спустя несколько часов кроме взъерошенных волос и потных ладоней, я нашел контакт, который мог помочь мне в этом нелегком начинании. Этот парень, давайте назовем его Витек, был шустрый и всегда знал, где взять товар на точке.

Я встретил Витка возле подъезда, он уже точил планчик и мне сразу стало понятно, что он знает, что я пришел за метадоном. "Держи, бро, первак!" - сказал он, протягивая мне посылку. Было видно, что это был качественный товар, и я даже почувствовал, как мое настроение начинает улучшаться.

Я:	Спасибо, Витек! Ты как всегда на высоте!
Витек:	Конечно, бро! Никогда не подведу!

Ну и что, что я был наркоманом? Это не мешало мне взрываться от смеха, особенно когда я был под воздействием своей "подружки" метадона. Так что моя путешествие в Москву решилось довольно быстро.

Я купил билет на самолет, и, когда самолет уперся в небеса, я уже чувствовал, что плюшки начинают делать свое дело. По дороге я даже умудрился посмотреть на Ленина, который стоял на одной из площадей Москвы. Очень впечатляюще, я вам скажу!

Взгляд на Ленина, когда ты под воздействием метадона, прям заставляет сердце слегка трепетать. Ну, или может это были просто побочные эффекты, но фиг его знает.

По прибытии в Москву, я был полон энергии и готовности к новым приключениям. Но вот беда, мои запасы таяли на глазах, и мне снова потребовалось найти новые закладки.

Следуя совету Витка, я отправился на встречу с одним местным наркостритором, который обещал мне "очень светлый" материал. Не знаю, как вы, но для меня слово "светлый" в контексте наркотиков всегда вызывает некоторую непонятку.

Но поверьте мне, когда я смотрел на свою покупку, я сразу понял, что он использовал это слово абсолютно честно. Это была настоящая светлота! Я был в восторге.

Торчать на метадоне в столице - это необычайно увлекательно. Вся Москва мне представлялась яркой и разноцветной. Я даже решил посетить некоторые местные комедийные клубы, чтобы показать свои навыки в области стендапа.

Я:	Друзья, я на самом деле наркоман комик!
Публика:	(Смех)

Мне казалось, что благодаря метадону я становился еще смешнее. Возможно, это просто иллюзия, но, слушая смех публики, я чувствовал, что действительно делаю что-то хорошее.

Но все хорошее когда-то заканчивается. Мои запасы метадона иссякли, а я уже не мог позволить себе покупать новые закладки. Да и самочувствие стало не в самом лучшем состоянии.

Так что я решил вернуться обратно, где у меня были хотя бы некоторые связи и возможности получить то, что мне нужно.

Полет назад велся тяжело. Моя голова была забита дурью и нестабильными эмоциями. Лететь в самолете в таком состоянии - большое испытание для нервной системы. Но я все-таки дотянул до своего города, насильно впихнулся в такси и мчался на встречу с Витком.

Когда я увидел его, последние силы оставили меня. Я с трудом протянул ему деньги и попросил метадон. Витек понял мою ситуацию и без лишних разговоров протянул мне пакетик с надеждой на лучшее будущее.

Не знаю, как объяснить это чувство, но когда я взял метадон, мир вокруг стал казаться немного лучше. Я понял, что все пройдет, и я переживу.

И вот, вернувшись на свою тусовочку в прибитом состоянии, я осознал, что нельзя всю жизнь торчать. Мне нужно что-то менять, и этот опыт с путешествием в Москву стал для меня своеобразным витком судьбы.

Хоть я и был наркоманом комиком, я надеюсь, что моя история вдохновит кого-то на перемену.

Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок. Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки. Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп. Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман? Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі. Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди. І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував. Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців. Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне. От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе! А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!